Хімічна реакція

Проєкт дослідження

ПОЛІНА ЧОНІ. 2022

Я експериментую з кольорами та текстурами. Була ідея дослідити, які кольорові пігменти я зможу отримати з природних матеріалів, що знайду на території України. В хід пішли квіти, ягоди, гриби, лушпиння, кора дерев, каміння та навіть іржаві цвяхи. Колекцію я збирала протягом року, а коли почалась повномасштабна війна, забрала з собою з Києва у безпечне місце. 

Питання дбайливого та свідомого ставлення до природи, раціональне використання ресурсів є пріоритетними для мене. Через війну екологічна ситуація в Україні стала критичною. Від обстрілів нафтобаз та заводів у ґрунт потрапляють небезпечні хімічні речовини та важкі метали, пожежі знищують природне середовище та унікальну екосистему. Моя земля страждає від екоциду – злочинів проти природи. 

Роботи серії є рефлексією та спробою переосмислити біль від усвідомлення масштабу катастрофи. 

Коли крапля чорнила з іржавого заліза потрапляє на фарби з маків чи черемхи, утворюється пляма, схожа на кратер від обстрілів української землі, яку кожен день бомблять росіяни.

В Київських парках та в Пущі-Водиці, яка зараз є найзабрудненішим вибуховими предметами районом столиці, я знайшла перші матеріали для фарб.

Під час експериментів я тестувала кольори паперовими смужками. При взаємодії між собою, чорнила утворювали хімічні реакції, які створювали цікаві текстури та кольорові поєднання. У мене виникла ідея використати їх як основу для робіт. Я бачу в них символ фрагментарності мого сьогодення, як пазл, який складається з уламків подій, почуттів, знань та досвідів. Я наче намагаюсь зібрати життя докупи й скласти в нову реальність.

Деякі матеріали привезені з Азовського та Чорного морів, з території, яка зараз знаходиться під тимчасовою окупацією.

На окупованій території також знаходиться Великоанадольський ліс, він є найбільшим у Європі лісом, створеним руками людини у дикому степу. Там жили мої бабуся та дідусь, які вирощували його та займалися науковою діяльністю. Вони показали мені, що людині життєво необхідно співпрацювати та дбати про природу, а не експлуатувати її. Зараз цей ліс, який є легенями регіону, під загрозою знищення.

А це результат екстрагування кольору з квітів.

У поєднанні з іржею, більшість натуральних барвників темнішають, стають майже чорними. Те саме відбувається з усім живим на землі, яку обстрілюють бомбами росіяни. Тисячі тонн металу потрапляють в ґрунт та забруднюють його.

Найближчим часом нам потрібно знайти найоптимальніше раціональне рішення для поступового відновлення понівеченої української землі з усім її біорізноманіттям.